Комплект The Arc №2 & The Black Sea Whale №2

“Українська культура є частиною єдиної російської душі”, — стверджували після ліквідації Запорозької Січі та анексії українських територій за часів Єкатєріни II. “Ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може”, — проголошував Валуєвський циркуляр 1863 року. “Украіну прідумал Лєнін”, — продовжує традицію сучасний тиран неоімперії, замаскованої під “Російську Федерацію”, у звернені до своєї пастви свого народу за 3 дні до того, як ранкова тиша в Україні буде перервана вибухами. 

Архаїчні імперії створені так, аби виживати шляхом паразитування на захоплених землях, тому не дивно, що росіяни самі вільно вдихнути не можуть, якщо їхня рука не стискає за горло українців. Інколи — просто стискає, щоби затвердити свою присутність, аби не забували, хто тут головний, хто “старший”, на кого рівнятися. Як нагадування та попередження: коли хтось тримає в лещатах твоє горло, мусиш думати над кожним кроком, аби той не став фатальним.

Для нашого ворога немає цілі більш бажаної, ніж позбавити нас можливості сформувати колективний імунітет від нав’язаного ним “младшебратовства”. У другому випуску журналу The Arc та в його англомовному близнюку The Black Sea Whale наші автори та авторки наголошують на необхідності невтомно піднімати в пам’яті кожну з тих болючих відмітин, що на українській історії лишило сусідство водночас із загарбницькою і неспроможною державою по той бік нашого північно-східного кордону, та закарбовувати безкомпромісну істину, що очевидно випливає із цього досвіду: в України немає таких шляхів, які вона могла б торувати спільно з Росією.